Повне пояснення
В Україні господарює реальна проблема: короткі сівозміни, перевага культур, що повертаються на те саме поле кожні 2–3 роки (соняшник → кукурудза → соя → соняшник), що призводить до: накопичення специфічних шкідників (соняшниковий вовчок, кукурудзяний стебловий метелик), резистентних бур'янів, виснаження ґрунту, зниження врожайності. Науково обґрунтовані сівозміни: (1) Степ — 5-пільна з парою (пара → озима пшениця → кукурудза → соняшник → ярий ячмінь); (2) Лісостеп — 7–10-пільна з цукровими буряками (озима пшениця → цукровий буряк → ярий ячмінь → горох → озима пшениця → кукурудза → соняшник → соя → озима пшениця → ярі зернові); (3) Полісся — з картоплею, льоном, багаторічні трави. Рекомендовані мінімальні перерви повернення: соняшник 7–8 років, цукровий буряк 4–5 років, ріпак 4–5 років, соя 3–4 роки, кукурудза 2–3 роки. Економіка vs. наука: коротка сівозміна з соняшником дає більше маржу у короткостроковій перспективі, але довгостроково виснажує ферму.