Кислотність ґрунту: як визначити pH і чим розкислити

Кислотність ґрунту вирішує, чи потрібне полю вапно, а дозу може задати лише лабораторний pH, виміряний у розчині хлориду калію (сольовий pH, pH KCl): українські таблиці вапнування читають саме за ним. За сольового pH 5,5 і нижче поле потребує вапнування, причому за 5,1-5,5 піщані ґрунти вапнують в останню чергу; за 5,6-6,0 лише під культури, вибагливі до вапна, як-от люцерна чи буряк; понад 6,5 вапнування не потрібне. Повна доза становить 1,5 т CaCO₃ на гектар на кожну одиницю гідролітичної кислотності з протоколу аналізу, поділена на нейтралізуючу здатність матеріалу, який ви купуєте: 4,8 т CaCO₃ це близько 5,2 т доломітового борошна (розрахунок). Смужка показує водний pH, шипіння під кислотою показує карбонати, а щупи в університетській перевірці вимірювали погано: дози з них не порахувати. В останньому державному агрохімічному обстеженні (2016-2020) кислими були 24 % обстежених сільськогосподарських угідь, а на Поліссі 48 %.

Що таке кислотність ґрунту: водний pH, сольовий pH і гідролітична кислотність#

pH ґрунтуa показує реакцію ґрунтового розчину: що нижче число, то кисліший ґрунт. Актуальну кислотність вимірюють у водній витяжці, це водний pH (pH H₂O). Потенційну визначають сольовими розчинами: у витяжці хлориду калію вимірюють обмінну кислотність (сольовий pH), а гідролітичну (Нг) виражають у мг-екв на 100 г ґрунту, і з неї рахують дозу вапна (монографія Інституту землеробства НААН, 2019).

Сольовий pH нижчий за водний, бо хлорид калію витісняє в розчин обмінний алюміній; FAO пише про різницю до однієї одиниці. У підручнику Г. М. Господаренка межі кислих класів за сольовим pH на 0,5 нижчі, ніж за водним. У 46 парах ґрунтових шарів з України й Казахстану, де виміряно обидва, водний pH був вищий у медіані на 0,30 (перевірка ґрунтових даних ADAM, 06.11.2026). Тож для окремого поля один pH в інший не перераховують.

Державні класи за pH: дуже сильнокислі нижче 4,1, сильнокислі 4,1-4,5, середньокислі 4,6-5,0, слабокислі 5,1-5,5, близькі до нейтральних 5,6-6,0, нейтральні 6,1-7,0 (Методика агрохімічної паспортизації, 2019).

Наскільки кислі поля в Україні: дані державного обстеження#

XI тур агрохімічного обстеження (2016-2020) Інститут охорони ґрунтів України провів на 8,58 млн га угідь; у 1966-1970 роках обстежували 30,9 млн га ріллі. Кислими виявилися 24,4 % обстеженої площі, 2,1 млн га, середній pH 6,2: це обстежені угіддя, а не вся країна.

Підкислення триває у 12 областях; найбільший приріст площ кислих ґрунтів за п'ять років, 11,4 %, звіт показує у Житомирській. Вапнували 1 564 тис. га у 1990 році і 118,8 тис. га у 2020. За звітом, це 1,9 % площі кислих ґрунтів; від якої площі рахували, він не вказує.

Як лабораторія вимірює pH і який pH стоїть у вашому паспорті#

pH ґрунту вимірюють за ДСТУ ISO 10390:2022: електродом у суспензії ґрунту 1:5 у воді, у розчині хлориду калію 1 моль/л або хлориду кальцію 0,01 моль/л. Стандарт набув чинності 16.05.2022 за наказом національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» № 70 від 09.05.2022 і замінив ДСТУ ISO 10390:2007, скасований з 01.01.2023.

Який pH буде в паспорті, залежить від зони. Методика паспортизації (2019, с. 47) вимагає для Полісся і Лісостепу гідролітичну кислотність і сольовий pH, а в Степу реакцію визначають за pH водної суспензії. Отже, степовий паспорт друкує водний pH, а таблиці вапнування складено за сольовим.

Ріллю паспортизують раз на 5 років, сіножаті, пасовища й багаторічні насадження раз на 5-10 років (наказ Мінагрополітики № 536 від 11.10.2011, п. 1.5). Постанова КМУ № 848 від 23.07.2024 записує той самий цикл, але ще не чинна: вона набирає чинності разом із Законом № 2973-IX, який на жовтень 2026 року чинності не набрав. Гідролітичну кислотність визначають за ДСТУ 7537:2014.

Який аналіз замовити і скільки він коштує#

Державний аналіз і агрохімічний паспорт робить Інститут охорони ґрунтів України через свої регіональні центри. Станом на листопад 2026 він пропонує три набори показників:

Це мінімальні ціни без транспорту, вони можуть змінюватися залежно від місця обстеження; аналіз триває 3 тижні. Для дози вапна замовляйте базовий набір: у мінімальному немає гідролітичної кислотності. На піщаних і супіщаних ґрунтах попросіть розрахувати дозу за pH-буферністю: Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського вважає такий розрахунок значно точнішим. Де ще здати ґрунт: відповідь у FAQa. Більше про аналіз ґрунту: розділ блогу «Ґрунт»a.

Як відібрати пробу ґрунту#

Державна Методика агрохімічної паспортизації (2019) відбирає проби так:

• <strong>Глибина.</strong> Бур заглиблюють вертикально на глибину орного шару, але не менш як на 20 см.
• <strong>Збірна проба.</strong> 20-25 точкових проб, разом 400-500 г; точкові беруть маршрутом уздовж ділянки.
• <strong>Площа на одну пробу.</strong> На богарній ріллі щонайбільше 8 га на Поліссі, 15 у Лісостепу, 20 у Степу, 5 у Закарпатті (для полів понад 30 га на Поліссі й у Закарпатті, понад 50 га в Лісостепу і Степу); на осушених і зрошуваних землях менше.
• <strong>Де не брати.</strong> Ближче 30 м до доріг, будівель, лісосмуг і місць зберігання добрив, а також на борознах і промоїнах.
• <strong>Окремо.</strong> Кожну культуру і кожен помітно інший ґрунт.
• <strong>Коли.</strong> Від прогрівання ґрунту до +5 °C і до його замерзання; якщо будь-якого добрива внесли понад 90 кг/га д. р., не раніше ніж через два місяці після внесення.

Смужки, pH-метр, оцет і сода: що показує кожен#

Індикаторна смужка у витяжці ґрунту з дистильованою водою 1:5 показує pH з точністю до одиниці чи навіть десятої (практикум Таврійського державного агротехнологічного університету), але це водний pH.

Щупи, які встромляють у ґрунт, Університет Міссурі після порівняння наборів (2001) оцінив так: «Soil pH probes gave poor measurements of soil acidity and should not be used by Extension agents» (щупи погано вимірюють кислотність, і дорадникам ними користуватися не варто). Три дешеві набори в перевірці Університету штату Південна Дакота (2025) здебільшого вкладалися в одну одиницю від лабораторного pH, а один на одному зразку показав 8 проти лабораторних 6,2.

Шипіння ґрунту під кислотою показує карбонати: університетські практикуми капають 10 % соляну кислоту, і що сильніше шипить, то більше карбонатів. Тесту з оцтом ці практикуми не описують, і pH із шипіння жоден із них не виводить. Тест із содою жодна українська наукова установа не описує. Карта полів ADAM показує модельний водний pH лише класом, без дози.

Ознаки в полі: культури і бур'яни#

Підручник агрохімії Г. М. Господаренка (2013) називає ознаки кислого ґрунту: поганий ріст і зрідження конюшини, люцерни, буряку, озимої пшениці після перезимівлі, а також багато стійких до кислотності рослин: щавлю, осоки, жабрію, жовтецю повзучого, щучника, вересу, хвоща польового. Якщо в польових лісосмугах добре ростуть дуб, бук, біла акація, шипшина, ґрунт, за підручником, вапнування не потребує. Багато лободи й кропиви означає, що ґрунт нейтральний і багатий на елементи живлення.

Той самий підручник застерігає: кислотність і потребу у вапнуванні точніше визначають за агрохімічними показниками, обмінною і гідролітичною кислотністю та насиченістю основами, з урахуванням ґрунту й культур. Кульбабу серед ознак він не називає, твердість ґрунту теж: про неї стаття глосарію ущільнення ґрунтуa. Ознаки показують, де взяти пробу, а дозу задає аналіз.

Коли поле потребує вапнування#

Монографія Інституту землеробства НААН (2019) визначає потребу у вапнуванні за сольовим pH; підручник Господаренка дає ті самі межі.

За гідролітичною кислотністю: від 4 мг-екв на 100 г першочергове вапнування в усіх зонах, 3-4 першочергове на Поліссі й у Лісостепу, 2-3 середня потреба, 1,5 і менше вапнування не потрібне. Насиченість основами уточнює: нижче 50 % потреба сильна, понад 80 % її немає.

Інші джерела ставлять межу інакше: підручник «Рослинництво» (2001) вапнує польові культури нижче 6,0, а методичні рекомендації ЦНТУ (2020) дають 5,5 для Полісся, 5,9 для сірих лісових ґрунтів Лісостепу і 6,5 для чорноземів Степу, не вказуючи, сольовий це pH чи водний.

Які культури найбільше втрачають на кислому ґрунті#

Звіт державного обстеження пише, що чутливі до кислотності культури втрачають 20-60 % урожаю. Підручник Господаренка ділить культури на п'ять груп. Люцерна, буркун, буряк, капуста, часник, яблуня, вишня, слива й смородина реагують на вапно навіть на слабокислих ґрунтах. Пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, горох, соняшник і конюшина потребують слабокислої чи близької до нейтральної реакції. Жито, овес, гречка й томат слабочутливі; картопля і льон погано переносять надлишок кальцію; люпин найкраще росте за pH 4,5-5,0.

Приріст від вапнування за підручником: озима пшениця на Поліссі 0,20-0,55 т/га, кукурудза на зерно там само 0,30-0,98 т/га, цукровий буряк у Лісостепу 1,7-5,0 т/га.

Скільки вапна: доза за гідролітичною кислотністю#

Найпоширеніший в Україні розрахунок дає повну дозу CaCO₃ в тоннах на гектар: гідролітична кислотність у мг-екв на 100 г, помножена на 1,5 (Господаренко, 2013, с. 57). Формула бере орний шар середнього суглинку масою 3 000 т на гектар. Монографія НААН (2019, дод. 4) дає для Полісся і Лісостепу частку повної дози: дерново-підзолистіa піщані й глинисто-піщані ґрунти 0,75, поверхнево оглеєні 0,5, супіщані, суглинкові, сірі опідзолені й опідзолені чорноземи 1,0. За підвищених доз мінеральних добрив дозу можна піднімати до повної.

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського застерігає: доза за Нг часто перевапновує ґрунти з низькою pH-буферною здатністю і недовапновує ґрунти з високою (Цапко та ін., 2018). У його багаторічних дослідах 4-6 т/га CaCO₃ на кислих дерново-підзолистих ґрунтах підняли сольовий pH на 1,0-1,5 одиниці, а врожай зернових на 0,6-1,8 т/га (за звітом державного обстеження).

Без гідролітичної кислотності: доза за pH і гранулометричним складом#

Якщо в протоколі є лише сольовий pH, орієнтовну дозу дає таблиця 2.5 підручника Господаренка для ґрунтів з гумусом менш як 3 %:

Рекомендації Інституту сільського господарства Полісся (2023, табл. 5) дають для Полісся 0,5-5,5 т/га: за pH нижче 4 це 4,0 т/га на піщаних і 5,5 т/га на легкосуглинкових ґрунтах. Та сама таблиця пропонує 0,5-2,0 т/га навіть за pH 5,6-7,0, хоча таблиця 4 тих самих рекомендацій понад 5,5 потреби не бачить. Таблиці потреби НААН і Господаренка закінчуються на 6,0, а понад 6,5 прямо кажуть, що вапнування не потрібне.

Матеріали для вапнування і що вони нейтралізують#

Дозу рахують у CaCO₃, тож купленого матеріалу потрібно більше чи менше залежно від його нейтралізуючої здатності:

Що тонший помел, то швидше діє матеріал: найефективніші частинки 0,25-0,30 мм, а частинки 1-3 мм значно поступаються (Інститут сільського господарства Полісся). Гранульоване вапно рахуйте за вмістом CaCO₃ з етикетки, дефекат за лабораторним показником партії. Деревний попіл підручник Господаренка описує як калійно-фосфорно-вапняне добриво (близько 40 % CaO) і радить рахувати його норму за калієм і фосфором; нейтралізуючої здатності золи жодне з цих джерел не наводить.

Приклад: від протоколу аналізу до тонн продукту#

Протокол: дерново-підзолистий супіщаний ґрунт, гідролітична кислотність 3,2 мг-екв на 100 г. Повна доза 1,5 × 3,2 = 4,8 т/га CaCO₃, частка для супіщаного ґрунту за НААН 1,0. Далі дозу ділять на вміст карбонатів у матеріалі й поправляють на вологу та грудки понад 3 мм (формула 4 рекомендацій Інституту сільського господарства Полісся):

• <strong>Доломітове борошно</strong>, 95 % нейтралізуючої здатності, 2 % вологи: 4,8 ÷ 0,95 ÷ 0,98 ≈ 5,2 т/га.
• <strong>Дефекат</strong>, 45 % CaCO₃ на час внесення: 4,8 ÷ 0,45 ≈ 10,7 т/га; якщо CaCO₃ дано на суху речовину, поправте ще на вологу.
• <strong>Той самий Нг на піщаному дерново-підзолистому ґрунті:</strong> 0,75 × 4,8 = 3,6 т/га CaCO₃.

Це розрахунок за таблицями, а не рекомендація для вашого поля: на ґрунтах з низькою буферністю така доза може виявитися завеликою. У застосунку ADAM сторінка «Ґрунт» показує потребу у вапнуванні за обома таблицями, а Adam рахує повну дозу 1,5 × Нг з тим самим застереженням.

Коли і як вносити вапно#

Вапнувати можна в будь-яку пору року. Календар Інституту сільського господарства Полісся (2023): квітень-травень під ярі культури й під покрив багаторічних трав; червень-серпень після парозаймаючих культур і трав під озимі; вересень-жовтень після збирання озимих, ярих і просапних; листопад-березень по мерзлому ґрунту чи снігу, по зябу чи неораному полю лише на рівнинних площах, під ярі, крім льону й картоплі. Взимку не вапнують поля, які навесні затоплює, і під час відлиги.

Вапно рівномірно розсівають і заорюють. З гноєм його вносити можна, але не гашене чи палене вапно, бо втрачається аміак; фосфоритне й кісткове борошно вносять окремо від вапна. Гашене вапно дають за два тижні до сівби (Господаренко).

У зерно-буряковій сівозміні повну дозу вносять під цукровий буряк раз за ротацію, а з конюшиною чи люцерною під покривну культуру. Найбільший ефект настає на другий-третій рік.

Як часто вапнувати повторно#

Після повної дози вапнують знову через 8-10 років або раз за ротацію, після половинних доз через 4-5 років (Господаренко, 2013). Середня періодичність за регіонами: Передкарпаття, Карпати й Закарпаття 4-6 років, Полісся 6-7, Лісостеп 6-9. За безплужного обробітку і монокультури кукурудзи вапнують удвічі частіше половинними дозами.

Інститут сільського господарства Полісся називає для повторного вапнування від 3 до 5-6 років залежно від ґрунту й культур. Інститут імені Соколовського пише, що вапнування раз на 5-6 років дає щороку 0,5-1,5 т зернових одиниць з гектара за рентабельності 50-120 %. Ріллю паспортизують раз на 5 років, тож новий паспорт показує, чи пора вапнувати знову. Балансовий метод визначення потреби і строків повторного вапнування встановлює ДСТУ 7932:2015. Щодо щорічних малих «підтримувальних» доз джерела розходяться: стаття Я. Бойка (2025) їх радить, а монографія НААН (2019) вважає, що витрати на них перевищують приріст.

Добрива, що підкислюють ґрунт, і скільки вапна вони коштують#

Фізіологічно кислі добрива поступово підкислюють ґрунт. Підручник Господаренка (с. 57) рахує, скільки вапна нейтралізує тонну добрива; ці рядки збігаються з табл. 9 рекомендацій Інституту сільського господарства Полісся:

На кілограм азоту це близько 2 кг вапна для карбаміду й селітри і втричі більше для сульфату амонію: розрахунок є в порівнянні селітри й карбамідуa.

Вапняно-аміачна селітра (ВАС, CAN) з 25-28 % азоту містить 18-34 % карбонатів кальцію й магнію; за підручником Господаренка (с. 93-94), ці карбонати нейтралізують фізіологічну кислотність аміачної селітри, тому на кислих ґрунтах ВАС ефективніша. Але вапнування вона не замінює: 300 кг/га такого добрива дають 54-102 кг карбонатів, а повна доза за Нг 3 становить 4,5 т CaCO₃ (розрахунок).

Коли вапно шкодить#

Надлишок вапна знижує доступність елементів живлення: цинку для кукурудзи, магнію й заліза для сої (Господаренко). У сівозмінах з льоном, картоплею й люпином підручник радить вапнувати лише за pH 5,5 і нижче (5,2 на піщаних ґрунтах), а повна доза доломітового борошна шкодить картоплі й льону менше, ніж інші вапняні добрива.

На легких ґрунтах традиційне вапнування втрачає 30-50 % матеріалу через вимивання (Цапко та ін., 2018). Інститут сільського господарства Полісся радить вносити доломітове борошно на піщаних і супіщаних ґрунтах за pH-буферністю, 0,5-0,7 від розрахункової дози. Інститут імені Соколовського пропонує інший шлях, локальне вапнування мікрозонами 7-10 см через 35 см на межі орного шару. Технологію перевіряли у Волинській, Чернігівській і Харківській областях; за інститутом, вона економить меліорант у 6-8 разів за рівного приросту врожаю, але потребує спеціальної техніки.

На городі й у саду: норми на сотку#

1 т/га це 100 г на квадратний метр, або 10 кг на сотку, тож польові 2-6 т/га CaCO₃ означають 20-60 кг на сотку (коефіцієнт 0,10 кг/м² дає Інститут сільського господарства Полісся). Для доломітового борошна цю дозу ділять на його нейтралізуючу здатність.

Під сад на сильно- і середньокислих суглинках підручник Господаренка дає 7-10 т/га CaCO₃ для яблуні, груші, сливи, вишні, смородини, тобто 70-100 кг на сотку; для аґрусу й малини 3-4 т/га. У посадкову яму, якщо ділянку не вапнували: 3-5 кг CaCO₃ під сливу й вишню, 2-3 кг під яблуню й грушу. Власники присадибних ділянок можуть замовити pH і pH-буферність в обласних філіях Інституту охорони ґрунтів. Про тести з оцтом і содою див. вищеa.

Як ми перевіряли: текст підготовлено з допомогою AI за дослідницькими нотатками ADAM; 11.11.2026 незалежна перевірка, теж з допомогою AI, заново відкрила кожне джерело зі списку нижче і перерахувала всі числа з позначкою «розрахунок». Остання перевірка: 11.11.2026.