Повитиці

Сходи

Пагін, що виріс із насінини, після виходу на поверхню ґрунту робить обертальні рухи, шукаючи рослину-живителя.

Рослина

Почавши паразитувати, рослина інтенсивно гілкується, а потім формує генеративні органи.

Агротехніка

• Щоб обмежити поширення, потрібно вести моніторинг заражених ділянок і застосовувати агротехнічні заходи.
• Насіння здатне обволікатися спеціальним залізистим порошком і притягуватися до електромагнітів насіннєочисних машин; на цьому оснований принцип очищення посівного матеріалу люцерни й конюшини. Насіння культур має гладку поверхню і порошком не покривається, тому відокремлюється.

Втрати врожаю

• Повитиці шкодять багаторічним культурам, пасовищам і природним екосистемам, посилюючи конкуренцію за ресурси з місцевою флорою. Основні ризики — зниження продуктивності сільськогосподарських культур і зменшення біорізноманіття.
• Більша частина насіння повитиці дозріває одночасно з люцерною, на якій вона паразитує. Тому під час збирання воно сильно засмічує майбутній посівний матеріал люцерни.

Життєва форма

• Головний стебловий паразит в Україні. Рід повитиця (Cuscuta) — єдиний у родині повитицевих, в Україні він налічує 14 видів.
• На полях найчастіше трапляється повитиця польова (C. campestris). Вона здебільшого паразитує на люцерні та конюшині, а також уражує інші бобові (вику, сочевицю, буркун), цукровий буряк, гречку й моркву.
• Торкнувшись стебла придатної рослини, повитиця присосками (гаусторіями) проникає в її тканини й починає паразитувати.

Сприятливі умови

• Особливо широко поширюється в роки з теплим і вологим літом. На зрошуваних землях її шкодочинність підвищена.
• Як паразитуючі бур'яни, види повитиць не вимагають багато світла. Вони краще розвиваються під покривом культури-живителя.

Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.

1. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 232
2. Перелік регульованих шкідливих організмів (наказ Мінагрополітики № 716, ред. 03.09.2019) · Мінагрополітики України
3. Зуза В. С., «Гербологія», монографія, 468 с. · Харківський державний біотехнологічний університет; Харків: Стиль-Издат, 2022 · с. 26, 52, 80
4. Фото: Ken-ichi Ueda, iNaturalist, CC BY 4.0 · CK Kelly, Wikimedia Commons, CC BY 4.0 · Scott Loarie, iNaturalist, CC0 1.0 · ShahadatHossain, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0