Дротяники

Доросла особина

Жуки (ковалики) мають видовжене тіло завдовжки 7–14 мм. Знизу на передньогрудях є відросток, що входить у заглиблення на середньогрудях; різко рухаючи передньогрудьми, жук високо підстрибує й видає звук, схожий на клацання.

Личинка

Личинки (дротяники) мають видовжене, пружне, блискуче тіло, вкрите твердим хітиновим покривом жовтого або світло-коричневого кольору.

Пошкодження

• Пошкоджують висіяне в ґрунт насіння, підземну частину стебла й кореневу систему практично всіх сільськогосподарських культур.
• Виїдають висіяне в ґрунт насіння частково або повністю, підгризають сходи й молоді рослини, перегризають і обгризають коріння.

Поріг шкодочинності

• озима пшениця, перед сівбою5-8 екз./м²
• соняшник, перед сівбою3-5 екз./м²
• соя, перед сівбою4-8 екз./м²
• цукрові буряки, перед сівбою1,5-2 екз./м²
• картопля, томати, до висадки бульб та розсади5 екз./м²
• кукурудза, допосівний період20 екз./м² (висів принадних посівів)
• кукурудза, перед сівбою3 екз./м² (протруєння насіння)
• ріпак, перед сівбою3-5 екз./м²
• озима пшениця, перед сівбою5-8 екз/кв.м.
• кукурудза, перед сівбою3-5 екз/кв.м.
• соняшник, перед сівбою3-5 екз/кв.м.
• цукрові буряки, перед сівбою4-5 екз/кв.м.
• картопля, перед садінням5 екз/кв.м.
• озима пшениця, перед сівбою5-8 екз./кв.м
• кукурудза, перед сівбою3-5 екз./кв.м
• картопля, перед сівбою5 екз./кв.м
• зернові, до сівби10–15 личинок/м2

Коли оглядати

На цукрових буряках личинки кількох видів коваликів належать до шкідників сходів.

Як обліковувати

Поля обстежують, щоб визначити чисельність і стан популяцій коваликів.

Норм і строків обробки тут немає: їх дають етикетка і реєстр.

Агротехніка

• Сівба проміжних культур (суміш озимої свиріпи з озимим житом, олійна редька) після попередника багаторічних трав і пізньоосіння оранка, коли температура переходить через 0 °С, дають змогу знищити 50–70% популяції дротяників.
• Парові поля утримують у чистоті й знищують бур’яни, особливо пирій повзучий, який приваблює дротяників.
• Лущення стерні, глибока зяблева оранка та міжрядний обробіток просапних культур спричиняють загибель значної кількості відкладених у ґрунт яєць, а також дротяників.
• На полях, середньо й сильно заселених дротяниками, висівають льон, гречку чи однорічні бобові культури, які дротяники пошкоджують слабко.
• На присадибних ділянках ефективним може бути перекопування ділянки пізно восени, перед настанням стійких приморозків.
• Дотримуються плодозміни: ділянку, сильно заселену дротяниками, доцільно використати для вирощування гороху.
• Дротяників виловлюють кормовими принадами: навесні за 5–10 днів до висаджування культур на глибину 5–10 см закопують шматки картоплі або буряків, нанизані на тонкі палички, а через 2–3 дні принади перевіряють і вибирають із них шкідника.
• Пастки: рано навесні купки торішньої напівперепрілої трави, соломи або сіна зволожують і накривають дошками; через день-два, коли шкідник заселить купки, траву збирають і знищують.

Втрати врожаю

• У фазі сходів соняшнику дротяники належать до тих шкідників, що шкодять найсильніше. Ці шкідники нерідко спричиняють загибель рослин і зрідження посівів.
• Через перегризене й обгризене дротяниками коріння посіви зріджуються.

Міграція

Після зимівлі дротяники мігрують із нижніх горизонтів ґрунту.

Де поширений

Розвиток і шкодочинність личинок (дротяників) відмічено повсюдно.

Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.

1. Зайцева І. А., «Сільськогосподарська ентомологія. Курс лекцій», навчальний посібник, 237 с. · Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, 2021 · с. 81, 86, 87, 111, 128, 150
2. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 20, 24
3. Журнал «Агроном» (agronom.com.ua), ТОВ «АгроМедіа»
4. Вінницька обл., прогноз на 2025 р. · поріг шкодочинності, с. 143, с. 147
5. Хмельницька обл., прогноз на 2026 р. · поріг шкодочинності, с. 61
6. Закарпатська обл., прогноз на 2026 р. · поріг шкодочинності, с. 122
7. Миронівський інститут пшениці НААН, 2021 · поріг шкодочинності, с. 31
8. Фото: carnifex, Wikimedia Commons, CC BY 4.0 · Sterling Sheehy, iNaturalist, CC BY 4.0 · Chloe and Trevor Van Loon, Wikimedia Commons, CC BY 4.0