Стебловий кукурудзяний метелик

Яйце

Самки відкладають яйця купками по 15–20 штук на нижньому боці листка.

Пошкодження

• Гусениці розповзаються по рослині й у захищених місцях (у пазухах листків, під обгортками качана) вгризаються всередину стебла, де й живляться.
• Спочатку гусениці вгризаються в черешки та піхви листків, потім пошкоджують стебло, суцвіття, плодоніжку, качан і зерно.

Поріг шкодочинності

• викидання волоті – формування зерна18% рослин з (яйцекладками)
• 6-8 листків18% рослин із кладками яєць
• викидання волоті – формування зерна1-2 гусениці/рослину за 6-8% заселених рослин
• 18% рослин з яйцекладками
• 6—8% рослин з гусеницями
• 6-8 листків17-18% рослин із яйцекладками
• після викидання волоті1-2 гус./росл. При 10% заселенні рослин
• 6-8 листків і після викидання волоті17-18% рослин із яйцекладками

Коли оглядати

• Літ метеликів зазвичай збігається в часі з початком викидання волотей у кукурудзи.
• У Степу літ метеликів І покоління відмічали з кінця третьої декади травня (Одеська обл.), а в решті областей у першій половині червня. Ще до появи в посівах кукурудзи, проса й соняшнику метелики спершу літають на товстостеблих бур’янах.
• У Лісостепу літ метеликів тривав із середини червня до середини липня. Його обліковували за кількістю особин на світлову, харчову чи феромонну пастку за добу.

Як обліковувати

Метелики активні в сутінках і вночі. Інтенсивність їхнього льоту обліковують на 10 кроків або на світлову пастку за ніч.

Норм і строків обробки тут немає: їх дають етикетка і реєстр.

Агротехніка

• Чисельність шкідника обмежують подрібненням і заорюванням післязбиральних решток, постійним моніторингом посівів і полів під привабливі для нього культури та дотриманням строків агротехнічних заходів.
• Проти вогнівок знищують бур’яни, сіють просапні культури в ранні строки та культивують міжряддя після заляльковування гусениць першого покоління. Ділянки з високою щільністю гусениць дискують і глибоко орють на зяб.

Біологічний захист

• В основних зонах вирощування кукурудзи, особливо в Лісостепу, слід збільшувати обсяги випуску трихограми в період яйцекладки шкідника.
• У захисті конопель трихограму (100–150 тис. на гектар) випускають на початку і в період масового відкладання яєць самицями стеблового метелика.
• Проти вогнівок випускають вогнівкову форму трихограми у 3–4 прийоми з інтервалом 5 діб.

Втрати врожаю

Може спричинити до 25% втрати врожаю зерна кукурудзи. Пошкодження, яких він завдає рослинам кукурудзи, стають воротами для проникнення інфекцій.

Покоління за рік

У Степу розвивався у двох поколіннях, у Лісостепу і Поліссі в одному. У Закарпатській області друге покоління розвивалося факультативно.

Зимівля

Осередками поширення шкідника є рослинні рештки, заселені гусеницями, які не подрібнили й не заробили в ґрунт.

Сприятливі умови

• Помірна температура повітря за високої вологості може спричинити зростання чисельності метелика, вищу плодючість самок і відродження великої кількості гусениць. Несприятливі умови в період льоту та спарювання можуть зменшити плодючість метеликів.
• Відкладені яйця масово гинуть через висихання. Повітряна посуха також може спричинити значну загибель гусені перших віків.
• Надмірна вологість і низька температура повітря сповільнюють розвиток гусені та лялечок і спричиняють їх часткову загибель, зокрема через більшу ураженість хворобами.
• Найбільшої уваги потребують повторні посіви кукурудзи та посіви, що межують із незораними полями після товстостеблих культур.

Природні вороги

Яйця як першого, так і другого поколінь уражує природна популяція трихограми.

Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.

1. Зайцева І. А., «Сільськогосподарська ентомологія. Курс лекцій», навчальний посібник, 237 с. · Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, 2021 · с. 89, 150
2. EPPO Global Database · European and Mediterranean Plant Protection Organization
3. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 13, 14, 15, 16
4. Держпродспоживслужба, прогноз на 2025 р. · поріг шкодочинності, с. 66
5. Вінницька обл., прогноз на 2025 р. · поріг шкодочинності, с. 142
6. «Карантин і захист рослин», 2013, № 6 · поріг шкодочинності, с. 12
7. Закарпатська обл., прогноз на 2026 р. · поріг шкодочинності, с. 122
8. Черкаська обл., прогноз на червень 2025 р. · поріг шкодочинності, веб-сторінка
9. Фото: botanygirl, iNaturalist, CC BY 4.0 · Keith Weller, Wikimedia Commons, Суспільне надбання · aarongunnar, iNaturalist, CC BY 4.0 · Donald Hobern from Copenhagen, Denmark, Wikimedia Commons, CC BY 2.0 · Donald Hobern, iNaturalist, CC BY 4.0