Шкідник · кукурудза · картопля · цукровий буряк · соняшник · пшениця
Підгризаючі совки
Agrotis spp.
- Українською
- підгризаючі совки · Держпродспоживслужба, НААН, НАН
Як розпізнати
- Доросла особина
- У метеликів озимої совки (Scotia segetum) вусики самок щетинкоподібні, а в самців — перисті.
- На крилах окличної совки (Agrotis exclamationis) є чорна смуга у вигляді знака оклику, а ниркоподібна й кругла плями не обведені чорною лінією.
- Лялечка
- Лялечка озимої совки на пігідії (кінці черевця) має два тонкі відростки, що розходяться в боки й підігнуті догори, у вигляді вил.
- Пошкодження
- На соняшнику гусениці підгризаючих совок живляться також листками.
- Гусениці підгризаючих совок живуть у поверхневому шарі ґрунту й підгризають рослини.
- Молодші гусениці озимої совки зіскрібають м’якоть (паренхіму) листка з нижнього боку, а гусениці середніх віків виїдають у листках отвори.
- Старші гусениці озимої совки грубо об’їдають листки, підгризають сходи та проростки насіння.
- Гусениці другого покоління окличної совки пошкоджують озимі культури, обгризаючи надземні частини рослин.
Коли і чим обробляти
- Коли оглядати
- На цукрових буряках належать до шкідників після сходів, тобто після линяння кореня.
- Як обліковувати
- Визначають заселеність полів, відведених під озимі, гусеницями озимої совки.
- Поля обстежують, щоб визначити чисельність і стан популяцій підгризаючих совок.
Зареєстровано проти цього організму наказом міністерства · 1
- Запросити пропозиції
АнтихрущНаказ № 1372
Ukravit · Картопля, капуста
Норм і строків обробки тут немає: їх дають етикетка і реєстр.
Без хімії і профілактика
- Агротехніка
- Чисельність обмежують агротехнічні заходи: оптимальні строки сівби, міжрядне розпушування просапних (зокрема цукрових буряків і овочевих культур), знищення бур’янів і квітучих нектароносів. Парові попередники культивують у період масового відкладання яєць або відразу після нього.
- Культивацію парових полів і розпушування міжрядь просапних культур проводять наприкінці масового відкладання яєць підгризаючими совками.
- У зоні зрошування полив дощуванням під час заляльковування гусениць першого покоління та виплодження другого може знищити понад 80% гусениць.
- Під час масового відкладання яєць метеликами озимої та окличної совок другого покоління й виплодження їхніх личинок проводять культивацію всіх парових і просапних полів сівозміни.
- Проти совок проводять міжрядні обробітки просапних культур у період масового відкладання яєць, глибоку зяблеву оранку заселених полів і обробіток ґрунту після збирання просапних попередників озимих, від якого гинуть гусениці, пронімфи та лялечки. Також сіють в оптимально ранні строки, тримають посіви й пари чистими від бур’янів і знищують бур’яни вздовж доріг.
- Біологічний захист
- Яйцеїда трихограму випускають на початку та під час масового відкладання яєць шкідником.
- Застосовують дворазовий випуск трихограми з розрахунку 50 тис. особин на гектар.
Чим шкодить
- Втрати врожаю
- У фазі сходів соняшнику гусениці підгризаючих совок належать до тих шкідників, що шкодять найсильніше. Ці шкідники нерідко спричиняють загибель рослин і зрідження посівів.
- Зазвичай трапляється рідше за озиму совку, але в окремі роки оклична совка як більш холодостійкий вид може завдавати значної шкоди сільськогосподарським культурам, зокрема озимим.
Біологія і поширення
- Міграція
- Коли навесні підвищується температура, гусениці озимої совки піднімаються у верхні шари ґрунту й заляльковуються на глибині 5–6 см в овальних земляних камерах.
- Де поширений
- Поширені повсюдно в агроценозах і залишаються найнебезпечнішими фітофагами.
Джерела і перевірка
Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.
- Зайцева І. А., «Сільськогосподарська ентомологія. Курс лекцій», навчальний посібник, 237 с. · Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, 2021 · с. 90, 91, 92, 110, 111, 128, 150
- Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 6, 7
- Фото: KKPCW(Kyu3), Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0 · Donald Hobern, iNaturalist, CC BY 4.0