Хлібні жуки

Доросла особина

• Надкрила жука-кузьки (Anisoplia austriaca) темно-каштанові, з чорною квадратною плямою біля щитка.
• Надкрила жука-хрестоносця (Anisoplia agricola) червонувато-коричневі, з чорним малюнком у вигляді хреста.
• Жук-красун (Anisoplia segetum) вкритий сріблястими волосками. Його надкрила коричнево-жовті, без рисунка.

Пошкодження

• Жуки-кузьки (Anisoplia austriaca) не тільки виїдають зерно, а й вибивають його.
• Личинки жука-кузьки (Anisoplia austriaca) пошкоджують кореневу систему. Через це рослини погано розвиваються і гинуть.
• Жук-хрестоносець (Anisoplia agricola) пошкоджує зерно пшениці, жита й ячменю, а його личинки – кореневу систему зернових злаків.
• Жук-красун (Anisoplia segetum) найбільше шкодить під час цвітіння та на початку наливання зерна. З’являється білоколосість, а від зернівки лишається тільки плівка.

Коли оглядати

Жук-красун (Anisoplia segetum) заселяє посіви у фазі цвітіння або на початку наливання зерна озимої пшениці та жита.

Норм і строків обробки тут немає: їх дають етикетка і реєстр.

Агротехніка

• Лущення стерні й рання зяблева оранка виносять на поверхню яйця та личинок хлібних жуків. Так до них легше дістаються паразити і хижаки.
• Культивація парів і просапних культур на глибину 12–15 см наприкінці травня – на початку червня сприяє загибелі передлялечок і молодих лялечок хлібних жуків.
• Роздільне збирання зерна на початку воскової стиглості зі швидким обмолотом валків дає змогу зменшити втрати зерна від хлібних жуків.
• Культивацію парових полів і розпушування міжрядь просапних культур проводять у період масового заляльковування хлібних жуків.
• Під час масового відкладання яєць хлібними жуками й виплодження їхніх личинок проводять культивацію всіх парових і просапних полів сівозміни.
• Щоб запобігти шкодочинності хлібних жуків, озиму пшеницю розміщують по кращих попередниках: чорний пар, кукурудза на зелений корм і силос, бобові трави, горох.
• У період від збирання зернових до сівби озимих лущення стерні й глибока зяблева оранка знищують личинок хлібних жуків. Особливого значення це набуває, коли пшеницю розміщують по стерньовому попереднику.

Міграція

• Вийшовши з ґрунту, жуки-кузьки (Anisoplia austriaca) заселяють посіви зернових колосових у фазі молочної та воскової стиглості зерна.
• Жуки часто починають додаткове живлення на перелогах із пирієм і лише потім переходять на посіви.

Сприятливі умови

• Промерзання ґрунту на глибину до 1 метра і більше є одним з основних чинників, що контролюють шкідливість хлібних жуків.
• Помірна тепла дощова погода в травні–червні (ГТК 0,6–1,0) є другим після зими вирішальним чинником, що визначає спалахи чисельності.
• Найбільший ризик на полях, де під час осінніх обстежень переважали личинки другого року.

Де поширений

Ризик існує насамперед у традиційних для шкідника областях Степу та Лісостепу.

Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.

1. Зайцева І. А., «Сільськогосподарська ентомологія. Курс лекцій», навчальний посібник, 237 с. · Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, 2021 · с. 103, 110, 111
2. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 31
3. Фото: Roman, iNaturalist, CC BY 4.0 · Tomaschek Dénes, GBIF, CC BY 4.0 · carnifex, iNaturalist, CC BY 4.0 · Bernard DUPONT from FRANCE, Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0