Злакові попелиці

Яйце

Яйця чорні, блискучі, розміром 0,6 мм. Після запліднення самиця відкладає по 8–12 яєць на листки злаків.

Пошкодження

• Колонії на кукурудзі знаходили в пазухах листків і на волоті.
• Колонії на колосі пшениці та інших злаків утворює велика злакова попелиця (Sitobion avenae). Цим вона відрізняється від звичайної злакової попелиці.
• Листя рослин, пошкоджених злаковими попелицями, жовтіє і засихає.

Поріг шкодочинності

• вихід у трубку10 попелиць/стебло, 50% заселених стебел
• колосіння5–10 попелиць/колос, 50% заселених колосів
• цвітіння – формування зерна10-20 попелиць/колос, 60–80% заселених колосів
• початок молочної стиглості20–30 попелиць/колос, 80–100% заселених колосів
• озимі пшениця, ячмінь, сходи – кущення40-50 екз./м²
• озимі пшениця, ячмінь, формування – молочна стиглість зерна20-30 екз./стебло
• ярі пшениця, ячмінь, кущення – вихід у трубку5-10 екз./стебло
• сходи – кущіння100-150 екз./кв.м або 2-3 особини на 1 росл.
• вихід в трубку10 екз./стебло при 50% заселеності
• кінець цвітіння5-6 особин на стебло або 500 екз.на 100 помахів сачком
• формування – молочна стиглість20-30 особин на стебло
• озима пшениця, ячмінь, сходи – кущіння100-150 екз/кв.м. [джерело наводить «сходи - кущіння, колосіння» в одній клітинці і два значення поруч — пару стадія–значення прочитано за порядком]
• озима пшениця, ячмінь, колосіння20-25 особин на колос при 5% заселенні колосся [джерело наводить «сходи - кущіння, колосіння» в одній клітинці і два значення поруч — пару стадія–значення прочитано за порядком]
• колосінняу фазу колосіння – 8 – 10 особин на стебло
• формування зернау фазу формування зерна – 10 – 20 особин на стебло
• травеньзлакові попелиці – 40-50 екз. м. кв.

Коли оглядати

• Найбільше попелиць зазвичай буває наприкінці червня – на початку липня.
• Попелиці заселяють посіви озимих зернових культур уже восени.
• Найбільшої шкоди попелиці завдають у фазі молочної стиглості зерна.
• На посівах ярої пшениці та ячменю попелиці з'являються в період від сходів до початку кущіння.
• Постійно стежте, як попелиці заселяють посіви колосових культур, особливо в травні–червні.
• Найбільше заселення посівів кукурудзи спостерігали від викидання волоті до молочної стиглості.

Норм і строків обробки тут немає: їх дають етикетка і реєстр.

Агротехніка

• Для обмеження чисельності велике значення мають агротехнічні заходи. Лущення стерні з подальшою глибокою зяблевою оранкою знищує значну кількість попелиць на падалиці та злакових бур’янах.
• Якомога ранні й стислі строки сівби ярих зернових культур підвищують їх стійкість проти попелиць.
• Щоб запобігти шкодочинності злакових попелиць, озиму пшеницю розміщують по кращих попередниках: чорний пар, кукурудза на зелений корм і силос, бобові трави, горох.
• Один із заходів захисту від попелиць – рання сівба ярих зернових культур.
• Під час лущення стерні й ранньої глибокої зяблевої оранки гинуть попелиці, що залишилися на падалиці злаків. Ще один захід – боротьба з падалицею.
• Від попелиць захищають також дотримання сівозміни (краще не стерньові попередники) та внесення фосфорних і калійних добрив.

Втрати врожаю

• Коли попелиць багато, особливо під час засухи, рослини гинуть.
• Пошкодження сприяє поширенню вірусно-мікоплазмових хвороб. Живлення на рослинах кукурудзи порушує процеси асиміляції.

Покоління за рік

Потенційно дає до 10 поколінь за вегетаційний період.

Міграція

• Через кілька поколінь з’являються крилаті самиці-розселительки. Вони перелітають на інші злакові рослини, зокрема на ярі злаки, і там розмножуються без запліднення.
• Крилаті особини заселяють кукурудзу у фазі 7–9 листків: вони перелітають з посівів колосових на молоді рослини кукурудзи. Там вони живуть до кінця вегетації.
• Після збирання ярих хлібів попелиці переходять на дикі злаки, а згодом перелітають на сходи озимих. Там вони розмножуються до настання холодів.

Сприятливі умови

• Тепла, помірно волога погода сприяє розвитку та поширенню попелиць.
• Кількість поколінь і плодючість попелиць залежать від погоди. Навесні одне покоління розвивається близько 3 тижнів, влітку – 8–15 днів.
• Коли під час весняного кущіння температура нестабільна, чисельність попелиць лишається невисокою.
• Після піку розвиток попелиць пригнічується. Причини: підвищені літні температури, знижена вологість повітря та погіршення кормових якостей злакових рослин.
• Поступове підвищення температури сприяє зростанню чисельності та шкідливості попелиць на посівах озимини.
• Масовому поширенню попелиць заважають зливові опади, а подекуди й передчасне дозрівання культур.
• Масовому розвитку та шкідливості попелиць на озимих і ярих зернових сприяють добра перезимівля та помірно волога тепла весна (18–22 °C, незливові опади до 15 мм). Шкідник має високу потенційну плодючість.

Природні вороги

• Чисельність попелиць добре знижують комахи-ентомофаги: хижі личинки й дорослі сонечка, личинки золотоочок і личинки мух-сирфід.
• Розвиток і шкідливість попелиць стримують ентомофаги: хижаки, ентомофторові гриби, що їх уражують, і комахи-паразити.
• Розвиток і шкідливість стримують природні ентомофаги: кокцінели (сонечка), золотоочки та інші.

Кожен факт спирається на цитату зі свого джерела, і кожну цитату звірено зі сторінкою, на якій вона надрукована.

1. Зайцева І. А., «Сільськогосподарська ентомологія. Курс лекцій», навчальний посібник, 237 с. · Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, 2021 · с. 98, 99, 110, 111
2. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році · Держпродспоживслужба, НААН, НАН · с. 37, 38, 60, 61
3. Миронівський інститут пшениці НААН, 2021 · поріг шкодочинності, с. 31
4. Вінницька обл., прогноз на 2025 р. · поріг шкодочинності, с. 144
5. Закарпатська обл., прогноз на 2026 р. · поріг шкодочинності, с. 122
6. Хмельницька обл., прогноз на 2026 р. · поріг шкодочинності, с. 61
7. Черкаська обл., прогноз на червень 2025 р. · поріг шкодочинності, веб-сторінка
8. Рівненська обл., прогноз на травень 2025 р. · поріг шкодочинності, веб-сторінка
9. Фото: Luca Fornasari, iNaturalist, CC BY 4.0 · Gilles San Martin from Namur, Belgium, Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0